Учись учитися

"Те, що я чую, я забуваю.  Те, що я бачу й чую, я трохи пам’ятаю. Те, що я чую, бачу й обговорюю, я починаю розуміти. Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю, я набуваю знань і навичок. Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром".

                           

Як працювати з параграфом підручника

1. Прочитай увесь параграф, склади ці­лісну уяву про описані в ньому події, явища. Уважно розглянь карти, схеми, інші ілюстрації.
2.  Зверни особливу увагу на виділені в підручнику факти, висновки, ідеї.
3.  Склади розгорнутий нлан − він полегшить підготовку домашнього за­вдання.
4.  Постарайся пов’язати з матеріалом параграфа те, що побачив і почув на уроці, що записав у зошит.
5.  Пригадай, що ти читав на дану тему.
6.  При необхідності переглянь парагра­фи, що вивчались раніше.
7.  Якщо щось здається незрозумілим, або якесь запитання зацікавило тебе, звернись до словника.
8.  Перевір, чи знаєш ти матеріал теми, перекажи його, спочатку користую­чись планом, потім без нього.
9.  Підготуй відповіді на запитання й за­вдання, які вміщені в кінці параграфа. Виконай завдання, запропоновані вчителем.

Як треба конспектувати

Запам'ятай:  конспектування не є пере­писуванням тексту параграфа чи статті.

1.  Конспект — це виклад головного змісту тексту з виділенням найбільш значущих і цікавих положень.
2.  Перед конспектуванням необхідно старанно вивчити роботу, яка буде конспектуватись.

3.  Конспектуванню передує складання плану.
4.  На початку конспекту необхідно вка­зати номер і назву параграфа або пріз­вище та ініціали автора (або редактора збірника), повну назву роботи.
5.  Назви пунктів параграфа, глав, розді­лів, роботи, яка конспектується, завж­ди вказуються точно.
6.  Виклад тексту дається стисло, але го­ловні думки й аргументи записуються детально.

7.  У конспекті можна використати цита­ти, але треба брати їх у лапки.
8.  При оформленні конспекту використовуй підкреслення, умовні знаки, позначки на полях. Вони допоможуть тобі у роботі.

Як навчитись складати план

1.  Уважно прочитати назву теми плану, текст параграфа і відібрати тільки той матеріал, котрий висвітлює тему плану.
2.  З’ясувати зміст матеріалу в цілому.
3.  Визначити характер викладу матеріалу (сюжетний, пояснювальний, конспективний), з’ясувати зміст матеріалу в цілому.
4.  Залежно від виду плану обрати один з визначених шляхів:
- якщо план простий, розділити текст на завершені за змістом частини, визначити в них головну думку, чітко, ясно, конкретно сформулювати їх і записати;
- якщо план розгорнутий, порівняти головні думки між собою і записати у вигляді основних пунктів, знайти положення, яке пояснює, висвітлює головні думки, записати їх у вигляді підпунктів.
5.  Склавши план первірити, чи розкриває він зміст теми, чи допомагає засвоїти матеріал, уявити картину історичної події, зрозуміти причини історичних подій і явищ, зробити висновки.

Вивчення та аналіз історичних фактів,  подій,   явищ

Як аналізувати історичний документ

Робота з документом – один з видів діяльності вчителя й учнів у процесі навчання історії. Дослідження історичних джерел може відбуватися різними шляхами, які, відповідно, вимагають використання різних видів лабораторно-практичних (дослідницьких) робіт.
Під час аналізу джерела знайдіть відповідь на запитання:

1.  Хто? Хто зробив чи написав це? Яку посаду він/вона обіймає, яке займає становище?

2.  Що? Про що воно нам розповідає? Про що воно нам не розповідає?

3.  Коли? Коли це було написано? Який історичний контекст? Які особливості того періоду або ідеї могли вплинути на автора?

4.  Де? Де ці події мали місце або чого вони стосуються?

5.  Чому? Чому це було зроблено чи написано? Чи існувала якась конкретна причина? Чи можна розкрити цю причину шляхом читання між рядків:
-визначення, на яку аудиторію розрахована робота;
-аналізу мови та стилю, які були використані у роботі?

6.  Як? Яким чином воно було побудоване чи зведене разом? Як його можна порівняти з іншими доступними джерелами?

                      

                            Логічна схема вивчення історичної події

1.  У чому причини даного явища?
У чому полягає соціальна суть цього явища?

• Чому це явище стало можливим саме в даний час, у даному місці, за яких обставин?
• Вивчи явище з усіх боків і в усіх зв'язках.

2.  У чому суть даного явища?
      Які етапи ходу його розвитку?

• У чому зміст явища?
• Яка його соціальна суть — які верст­ви суспільства були рушійними си­лами даного явища, до чого вони прагнули?
• У чому полягають головні риси дано­го явища?

3.  Які підсумки розвитку даного явища? У чому причини поразки чи перемоги?
4.  Наслідки, значення, характер даного явища.
 

Характеристика суспільних виступів і рухів

1.  Час і місце виступу.

2.  Тип і характер виступу (революція, по­встання, національно-визвольна війна та ін.).

3.  Передумови, причини, привід.

4.  Соціальна база.

5.  Мета, вимоги, гасла.

6.  Методи боротьби (мітинги, демонстра­ції, страйки, повстання, способи про­тесту, або громадської непокори).

7.  Масштаби виступу.

8.  Рівень організованості.

9.  Учасники подій, керівники (коротка характеристика).

10.  Розвиток подій, основні етапи.

11.  Значення виступу, його результати.

Характеристика війни

1.  Передумови та причини війни. Періо­дизація.

2.  Воюючі країни (ворогуючі блоки держав).

3.  Мета, яку переслідує у війні кожна з країн. Плани ворогуючих сторін.

4.  Характер війни.

5.  Співвідношення сил.

6.  Привід для війни.

7.  Хід військових дій за періодами:

 -  плани сторін на початку кожного пе­ріоду;

 -  основні битви, події;

 -  воєнні та політичні наслідки кожно­го етапу.

8.  Умови (назва), дата підписання мирно­го договору.

9.  Підсумки війни. Воєнні та політичні наслідки війни.

Характеристика  і оцінка  історичної особи

1.  Ким був? Чим займався? (Історичні умови і вплив суспільного середовища на формування поглядів. Життєві цілі людини.)

2.  Риси характеру, особисті якості, які допомагали або перешкоджали досягненню мети.

3.  Інтереси якої соціальної групи виражав? У чому полягали мета та прагнен­ня цієї групи?

4.  Засоби, що застосовувалися для досяг­нення мети. 

5.  Результати діяльності. Значення і роль в історії.
6.  Як ти оцінюєш діяльність історичного діяча? (Власне ставлення до історичної особи з урахуванням цілей, мотивів, засобів і результатів досягнення мети з погляду людини того часу).

Пам’ятка ведення групової роботи:

·         Уважно вислухай і зрозумій думки товаришів із групи.

·         Висловлюй свої думки групі чітко та коротко.

·         Якщо ти не згоден із відповіддю товариша, обгрунтуй, чому саме, і запропонуй свій варіант.

·         Якщо не згодні з тобою, з’ясуй причину.

·         Якщо довели помилковість твоїх тверджень, не витрачай марно час гри, наполягаючи на своєму, визнай доводи товаришів.

·         Пам’ятай: вирішення проблеми чи питання залежить від кожного члена групи.

                                         Розподіл обов’язків у групі:

Керівник – підтримує порядок, організовує роботу, збирає ідеї, дає кожному можливість висловитись.
Писар – записує основні ідеї обговорення, здає роботи групи, бере участь в обговоренні.
Доповідач – представляє групу, усно формулює відповідь, відповідає на додаткові запитання аудиторії, бере участь в обговоренні.
Спостерігач – бере участь у дискусіях, подає та оцінює ідеї. Спостерігає за ефективністю спілкування в групі.

Критерії успіху роботи групи:

·         Належне виконання кожним членом групи своїх обов’язків – від цього залежить результат роботи групи вцілому.

·         Активна участь у роботі кожного.

·         Уміння вислуховувати кожного члена групи, поважаючи себе і своїх колег.

·         Вчасне завершення роботи групи.

·         Визначення правильної відповіді.

·         Наведення певної кількості ідей (аргументів) – наприклад, п’ять ідей, які підтримують думку групи.

Основні вимоги до змісту та оформлення презентації

1.  Вимоги до змісту мультимедійної презентації:

•  відповідність змісту презентації поставленим  цілям і завданням;

•  дотримання прийнятих правил орфографії, пунктуації, скорочень і правил оформлення тексту (відсутність точки в заголовках і т.д.);

•  відсутність фактичних помилок, достовірність представленої інформації;

•  лаконічність тексту на слайді;

•  завершеність (зміст кожної частини текстової інформації логічно завершено);

•  стислість і лаконічність викладу, максимальна інформативність тексту;

•  розташування інформації на слайді (переважно горизонтальне розташування інформації, зверху вниз по головній діагоналі; найбільш важлива інформація повинна розташовуватися в центрі екрану; якщо на слайді картинка, напис повинен розташовуватися під нею; бажано форматувати текст по ширині; не допускати «рваних» країв тексту);

•  наявність не більше одного логічного наголосу: почервоніння, яскравість, обведення, миготіння, рух;

•  інформація подана привабливо, оригінально

2.  Вимоги до візуального і звукового ряду:

•  якість зображення (контраст зображення по відношенню до фону; відсутність «зайвих» деталей на фотографії або картинці, яскравість і контрастність зображення, однаковий формат файлів);

•  якість музичного ряду (ненав'язливість музики, відсутність сторонніх шумів);

3.  Вимоги до тексту:

•  читання тексту на тлі слайда презентації (текст виразно видно на тлі слайда, використання контрастних кольорів для фону і тексту);

•  кегль шрифту  повинен бути не менше 24 пунктів;

•  використання шрифтів без зарубок (їх легше читати) і не більше 1-2-х варіантів шрифту;

•  довжина рядка не більше 36 знаків;

•  відстань між рядками усередині абзацу 1,5, а між абзаців - 2 інтервали;

•  підкреслення використовується лише в гіперпосиланнях.

4.  Вимоги до дизайну:

•  використання єдиного стилю оформлення;

•  фон повинен бути елементом заднього (другого) плану: виділяти, відтіняти, підкреслювати інформацію, розміщену на слайді, але не затуляти її;

•  використання не більше трьох кольорів на одному слайді (один для фону, другий для заголовків, третій для тексту);

•  доцільність використання анімаційних ефектів.

5.  Вимоги до якості навігації:

•  працездатність елементів навігації;

•  доцільність та раціональність використання навігації.

6.  Презентація не повинна бути монотонною і громіздкою (оптимально це 10-20 слайдів).

7.  На титульному слайді вказуються дані автора (ПІБ, клас, назву навчального закладу)

8. На останньому слайді вказується перелік використаних джерел.

                                                                                                            Краснова С.