Позакласна робота

Місто Рівне: минуле і сучасне

Учнівський проект − екскурсія у тематично-виховному центрі

«Я люблю своє місто»

Для мене моє місто – справжній рай,

Хоча інколи його так і не назвеш.

Рівне – чарівний край,

Гарнішого, напевно, не знайдеш.

Для кожного найкраще місто на Землі,

Те місто, де пройшли його дитячі роки.

Міста великі і міста малі

Дарують нам цікаві перші кроки.

     Як правило, перше знайомство з містом починається з вокзалу (показати фото старої будівлі вокзалу). Під час Другої світової війни стару вокзальну будівлю було знищено, тому в повоєнні роки було збудовано теперішню будівлю вокзалу. Залізнична колія у нашому місті з’явилася у 70-тих роках ХІХ ст. З тих пір подорож залізницею приваблює багатьох рівнян.

     Не менш популярною, особливо сьогодні, є шосейна дорога. У 1857 році через місто

було прокладено дорогу з твердим покриттям, що мала з’єднувати Київ та Брест, тоді і назвали головну вулицю міста − Шосейна (показати старе фото вулиці Шосейна). Отже, сучасна вулиця Соборна належить до переліку найстаріших вулиць міста.

     При в’їзді в Рівне перед очима постає кам’яна брама (показати фото), яка є символом нашого міста. Історія появи такого символу сягає у середньовіччя, коли у Рівне можна було в’їхати з трьох сторін: з київського боку, з острозької дороги і дубенського шляху. Так з’явилася на сучасному гербі міста Рівного срібна вежа з трьома в’їзними брамами у синьому полі на зеленій основі.

      Стосовно походження назви міста Рівного серед науковців не існує єдиної точки зору. Найбільш вірогідним є пояснення рівнинним характером місцевості, на якій воно було засновано. Вік у нашого міста досить поважний. І хоча ми не знаємо точну дату заснування, визначаємо її 1283 роком.

     Перше, що впадало у вічі середньовічному мандрівникові, коли він під’їжджав до міста це, його стіни і вежі. Колись Устя  була повноводною річкою і поділялася на два рукави, утворюючи великий острів. За часів Марії Несвицької тут побудовано добре укріплений дерев’яний замок. Саме Марії Несвицькій Рівне завдячує здобуттям статусу «місто». Марія Рівненська по праву носила таке ім’я (показати фото). Завдяки її енергійності, мудрості, наполегливості 1492 року Рівне здобуло Магдебурзьке право − право на самоврядування, дозвіл на щорічний ярмарок (показати фото), нарешті, 1507 року королівського грамотою було підтверджено здобуті права і привілеї. Важливість Магдебурзького права для міста підтверджує сучасна назва площі перед Рівненською міською радою − майдан Магдебурзького права (показати фото майдану). А на цій фотографії ви побачите будівлю, де був розташований магістрат за польських часів.

     За часів останніх власників Рівного − князів Любомирських − на місті зруйнованого дерев’яного замку був побудований чудовий палацовий комплекс, який вражав сучасників своєю красою і вишуканістю (показати фото палацу князів Любомирських).

     А ось ця будівля (показати фото краєзнавчого музею) відома усім рівненським школярам. Вона є не тільки окрасою міста як архітектурна пам’ятка епохи класицизму, але є справжнім храмом, де з 1975 року зберігається інформація про минуле Рівного. Сучасна будівля обласного краєзнавчого музею має свою довгу історію, і перше її призначення − це чоловіча гімназія, яка була започаткована у 30-х роках ХІХ ст.

     Улюбленим місцем відпочинку рівнян є парк ім. Т.Г.Шевченка (показати фото), який є частиною парку князів Любомирських.

     Особливою ошатністю будинки міста не відзначалися, але наприкінці   ХІХ ст. в центрі були побудовані дві культові споруди: православний храм − Свято- Воскресенський собор (показати фото) і католицький храм − костел Святого Антонія (показати фото). Ці пам’ятки архітектури і зараз прикрашають центр міста, лише костел було повністю перебудовано і перетворено на зал камерної та органної музики.

     Рівняни люблять своє місто і шанують його історію, не забувають тих, хто віддав життя, визволяючи Рівне від німецько-фашистських загарбників.

     Вічний вогонь, як знак вічної пам’яті і подяки, горить на Дубенському військовому меморіалі (показати фото). Рівняни пишаються своїм містом, водночас давнім і молодим, і радо зустрічають гостей звідусіль.